У перші роки життя респіраторні інфекції можуть виникати досить часто. Американська академія педіатрії зазначає, що маленькі діти нерідко переносять близько 8–10 застуд на рік, особливо після початку відвідування садочка. Причина — велика кількість респіраторних вірусів і тісні контакти у дитячому колективі.
Тому сама цифра захворювань ще не говорить про порушення імунітету. Якщо батькам потрібен педіатр у Львові, на консультації лікар насамперед оцінить перебіг кожного епізоду, наявність ускладнень, фізичний розвиток дитини та її стан між хворобами.
Коли часті застуди не є тривожним сигналом
Типове ГРВІ найчастіше починається з нежитю, закладеності носа, болю в горлі або кашлю. Окремі симптоми застуди можуть зберігатися 10–14 днів, тому два послідовні зараження створюють враження безперервної хвороби.
На користь звичайної вікової схильності до інфекцій говорять такі ознаки:
- дитина повністю відновлюється між епізодами;
- нормально росте та набирає вагу;
- після хвороби повертається до звичайної активності;
- інфекції переважно проходять без тяжких бактеріальних ускладнень;
- немає постійної потреби в антибіотиках або госпіталізації.
За такої картини навіть велика кількість ГРВІ протягом року не вказує на захворювання імунної системи.
Що справді може потребувати обстеження
Додаткової уваги заслуговують інфекції з нетипово тяжким або повторюваним перебігом. Лікар може рекомендувати обстеження, якщо у дитини виникають:
- повторні пневмонії;
- тяжкі або часто рецидивуючі бактеріальні синусити;
- глибокі абсцеси шкіри чи внутрішніх органів;
- інфекції, які погано відповідають на стандартне лікування;
- потреба у внутрішньовенній антибактеріальній терапії;
- стійкий кандидоз;
- хронічна діарея у поєднанні з недостатнім набором ваги.
Значення має й сімейний анамнез. Якщо у близьких родичів діагностували первинні імунодефіцити або були тяжкі повторні інфекції незрозумілого походження, про це варто повідомити педіатру.
Якщо кашель і нежить не минають
Іноді батьки вважають проявами застуди ті симптоми, які мають іншу причину. Постійна закладеність носа може супроводжувати алергічний риніт або збільшення аденоїдів, а повторний кашель потребує виключення бронхіальної астми.
На консультації лікар уточнює:
- чи є періоди без симптомів;
- чи пов’язані прояви із сезоном або контактом з алергенами;
- чи виникає кашель уночі або під час фізичного навантаження;
- чи є хропіння та постійне дихання ротом.
Ці деталі допомагають відрізнити серію вірусних інфекцій від стану, який потребує іншого лікування.
Універсального набору досліджень для дитини, яка часто застуджується, немає. Спочатку педіатр збирає анамнез та проводить огляд. Якщо клінічна картина дає підстави шукати іншу причину, лікар визначає необхідний обсяг лабораторної діагностики або направляє до алерголога, отоларинголога чи імунолога.
