Клацання в щелепі трапляється часто, і саме собою не є приводом хвилюватися. Інша справа, коли звук повторюється, до нього додається біль, або рот перестає відкриватися до кінця. У такому випадку річ майже завжди у скронево-нижньощелепному суглобі.
Цей суглоб парний. Він з’єднує нижню щелепу з черепом і працює щоразу, коли ми відкриваємо рот, пережовуємо їжу чи говоримо. Усередині, між кістковими поверхнями, є невеликий хрящовий диск. Саме він відповідає за плавність руху. Коли з диском щось не так, з’являється клацання.
Основні причини клацання
Стоматологія в цьому випадку виділяє кілька основних причин клацання в щелепі:
- Зміщення суглобового диска відносно голівки нижньої щелепи. При відкриванні рота диск на мить проскакує повз голівку, і саме цей момент дає характерний звук.
- Знос хрящової тканини суглоба через тривале навантаження. Це може бути наслідком звички стискати зуби вночі, тривалого жування твердої їжі чи неправильного прикусу, коли навантаження на суглоб розподіляється нерівномірно.
- Запальний процес у самому суглобі, який виникає через травму, інфекцію чи хронічне перевантаження. У цьому випадку клацання зазвичай супроводжується болем і обмеженням амплітуди відкривання рота.
- Неправильний прикус і відсутність зубів. Коли зуби змикаються нерівномірно, навантаження на суглоб з одного боку збільшується, і саме там найчастіше з’являється клацання.
Причина може бути різною, але суть завжди одна: суглоб бере на себе навантаження, з яким диск уже не справляється. Клацання — перша ознака, яка про це сигналізує.
Коли клацання не є приводом для тривоги
Одноразове чи рідкісне клацання без болю і без обмеження руху найчастіше не пов’язане з патологією. Такий звук може виникати через особливості будови суглоба або тимчасове напруження м’язів, наприклад після тривалої розмови чи широкого позіхання.
Коли варто звернутися до лікаря
Ситуація потребує уваги, якщо клацання регулярне, супроводжується болем при жуванні чи мовленні, обмеженням відкривання рота, або якщо до звуку додається головний біль чи біль у ділянці вуха. Ці симптоми разом вказують на те, що суглоб працює з порушенням.
Самостійно визначити причину неможливо. Диференціювати зміщення диска, знос хряща й запальний процес можна лише на прийомі за допомогою огляду та за потреби — додаткової діагностики.
Діагностика в клініці
Прийом починається з опитування про характер звуку, супутні симптоми та звички: скреготіння зубами вночі, стискання щелепи в стресових ситуаціях, стан прикусу. Лікар оцінює амплітуду відкривання рота, симетричність руху щелепи та наявність болю при пальпації суглоба.
За потреби призначають рентген або МРТ суглоба. Вони показують стан хрящового диска, недоступний при звичайному огляді.
У клініці сімейної стоматології My Smile прийом при скаргах на клацання щелепи включає повний огляд стану прикусу, оскільки саме нерівномірне змикання зубів часто є першопричиною навантаження на суглоб. Стоматологія тут працює комплексно: усувається не лише симптом, а й фактор, що його викликає.
Лікарі My Smile визначають, чи потрібна корекція прикусу, виготовлення капи для нічного носіння при бруксизмі, чи направлення до вужчого спеціаліста при вираженому запальному процесі.
Профілактичні огляди в стоматології My Smile дозволяють помітити ознаки надмірного навантаження на суглоб на ранній стадії — за станом зубної емалі, симетрією прикусу та скаргами пацієнта під час звичайного візиту.
Клацання щелепи не завжди небезпечне, але ігнорувати регулярний звук з болем чи обмеженням руху не варто. Причина найчастіше пов’язана зі станом суглобового диска, прикусом або звичкою стискати зуби. Визначити її точно можна лише на огляді. Сімейна стоматологія, яка оцінює стан щелепи комплексно, допомагає зупинити процес до того, як він переросте в хронічну проблему.
